Всесвітній день книги та авторського права
Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 р. в Парижі. Днем святкування було обрано 23 квітня, з огляду на її символічність для світової літератури.
Аргументами для вибору цього дня служило те, що саме цього дня померли такі видатні автори як Вільям Шекспір (23 квітня 1564 р. – 23 квітня 1616 р.), Мігель де Сервантес (1616 р.), Інка Ґарсіласо де ла Веґа (1616 р.), Хосеп Пла (1981 р.) та цього дня народилися Галдор Кільян Лакснесс (1902 р.), Моріс Дрюон (1918 р.), Григорій Тютюнник (1920 р.), Мануель Вальєхо (1923 р.). та ін.
Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім – 23 квітня, у день його смерті. Цікавим фактом є те, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія – юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.
В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читачі змінюють один одного протягом 48 годин.
Винченцо Фоппа. Юний Цицерон за книгою. 1455 р.
Дане свято започатковане з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва.
Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.
З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії – видавців, книгорозповсюджувачів та бібліотеки, обирають місто, яке стає Світовою книжковою столицею, щоб упродовж наступного року підтримувати своїми власними ініціативами імпульс святкування Дня книги аж до 23 квітня наступного року. Головне святкування відбувається щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Туди запрошують продавців книг, видавничі компанії та митців, щоб поділитися своєю пристрастю до книг та читання, проводячи практичні семінари для молоді з типографії, ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукування. ЮНЕСКО щиро запрошує плекати книги як цінний інструмент для обміну знаннями, взаєморозуміння та відкритості у світі розмаїття.
Цікаво, наскільки полюбляють читати українці в останні роки? Компанія маркетингових і соціологічних досліджень «Research & Branding Group» провела опитування серед українців щодо їхньої читацької активності. Протягом жовтня-листопада 2017 р. дослідники опитали 1802 респондента віком від 18 років. Результати показали, що 43 % опитаних за останній рік прочитали хоча б одну книгу, проте 51 % українців не взяли до рук жодного видання. 6 % опитаних не змогли відповісти на питання, чи читали вони книги протягом попередніх 12 місяців.
Число книг у тих українців, хто регулярно читає, коливається від одного до кількох десятків: 75 % – прочитали менше 10-ти книг, 50 % – менше 4-х, 25 % – менше 2-х. Середній показник прочитаних за рік книг становить 7 видань (6,9 – чоловіки, 7,5 – жінки).
Аналіз відповідей респондентів свідчить, що бажання читати пов'язане з такими демографічними факторами як стать, освіта, тип населеного пункту та регіон проживання. Зокрема, частіше читають жінки, аніж чоловіки – 48 % до 38 % відповідно. При цьому більшу зацікавленість літературою проявляють люди з вищою освітою (їх число становить 57 %). Також більше читають ті опитані, які проживають в обласних центрах (53 %) чи великих містах (41 %) відносно жителів селищ та смт (37 %).
36 % українців ніколи не читали друкованих книжок. Про це говорять дані дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за підтримки Українського культурного фонду на замовлення культурно-видавничого проекту «Читомо», цифрового видавництва GUTENBERGZ у 2018 р.
Третина опитаних українців у 2018 р. прочитали від 1 до 5 книг. Вдвічі менше (14 %) прочитали від 6 до 10 книжок, лише 6 % − від 10 до 25 книжок, 4 % − від 25 до 50 книжок, і лише 2 % − більше 50 книжок.
Частіше друковані книжки українських видавництв читали жителі Західного і Центрального регіонів порівняно з жителями Сходу і Півдня. Рівень читання книжок українських видавництв є приблизно однаковим у різних типах поселень. Найчастіше читають друковані книжки українських видавництв працівники сфери освіти, науки, охорони здоров’я, культури, ЗМІ, найрідше − працівники фінансового сектору, транспорту, енергетики, промисловості, а також торгівлі і сфери обслуговування.
Жінки читають друковані книжки українських видавництв частіше, ніж чоловіки (33 % проти 21 % відповідно). Чим молодші респонденти, тим частіше вони читають друковані книжки, видані в Україні. Ті, хто спілкується вдома українською мовою чи однаковою мірою українською та російською мовами, читають друковані книжки українських видавництв частіше, ніж ті, хто спілкується лише російською мовою.
Топ-7 найкращих художніх книжок українських авторів за версією книгоблогерів книжкового порталу yakaboo.ua:
1. «Де немає Бога», Макс Кідрук
Рейс 341. Пасажири займають свої місця. Жінки, чоловіки, діти заповнюють салон. Кожен думає про своє, трошки хвилюється, трошки боїться. Українка Анна згадує чоловіка-атовця, а росіянин Єгор – коханку, одну із жертв збитого над Донбасом Boeing 777. Німецький депутат Олівер Моргенштерн міркує про політичну кар'єру, гравець Національної футбольної ліги Лоуренс Грейс згадує свої матчі. А мала Лейла просто радіє подорожі. Усі ці люди – незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них – рейс 341. Літак набирає висоту. За бортом уже починають розширюватися мікротріщини на обшивці. Пасажири ще кілька хвилин перебуватимуть в приємному незнанні, бо потім – літак розіб'ється. Він як мертвий птах лежатиме серед гірських хребтів. З нього вибиратимуться ті, хто вижив… Їм буде здаватися, що найгірше – позаду. Але насправді – все ще попереду. Тут, де вони опинилися, немає нічого, тільки холодні верхівки гір. Так, вони вижили під час катастрофи. Але чи зможуть зашитися людьми там, де немає навіть Бога? Де кожен сам собі Бог…
2. «Білий попіл», Ілларіон Павлюк
Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця – страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.
«Білий попіл» – це надзвичайно цікавий, атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар (субжанр американської масової літератури 1920-х – 1960-х рр., різновид «крутого» кримінального роману). У ньому повно загадок, що їх до останнього кортить розкрити. І, згідно з законами жанру, найменша деталь свого часу неодмінно отримує блискавичне пояснення. Але особливість роману в тому, що кожна таємниця врешті-решт матиме не одне, а відразу два трактування – логічне і містичне.
3. «Антена», Сергій Жадан
«Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.
4. «Дитя песиголовців», Володимир Арєнєв
Марта на прізвисько Відьма знає, чому батько повернувся з-за річки саме таким. Та вона досі не уявляє, що тепер їй робити і як його врятувати. Здається, єдина людина, котра може допомогти, – класний керівник Людвіг Штоц, та він віднедавна дуже сильно змінився. І це не дивно: після того, як в місті з’явилися песиголовці, все пішло шкереберть. Так, неначе минуле прокинулося й проростає у теперішньому житті гострими драконячими зубами…
5. «Пампуха», Алевтіна Шавлач
Ганя – справді класна дівчина, але її звичне життя враз різко змінилося. Їй приклеїли образливе прізвисько та посипалися насмішки. Перед нею постають серйозні проблеми, але вона знаходить вихід. Цькування у школі й на вулиці її не зламали. Ті, хто знущався з неї, переконалися, що Ганю цим не дістати. Вона пересилила себе й знайшла свій шлях. І до неї прийшло все, про що мріяла.
6. «Франческа. Повелителька траєкторій», Дорж Бату
У минулому Андрій Васильєв працював ведучим новин і готував репортажі з гарячих точок. А сьогодні він – оператор корекції траєкторій Центру керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США.
Герої його книжки, працівники НАСА, відповідають за траєкторії і орієнтацію сателітів, а також за підведення космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій. У часі космічних робочих буднів з Доржем, його напарницею Франческою, полковником Вескоттом, Сарою, професором Расселом та іншими постійно трапляються кумедні та незвичайні історії. Найчастіше у різні халепи потрап¬ляє сицилійка Франческа. Усе, до чого вона торкається, вибухає, горить і розбивається... А космос близько.
7. «Світи суміжні», Роксолана Сьома
Казимира, практичний психолог, часто переїздить із міста до міста через специфіку роботи чоловіка. З паранормальними явищами вона подеколи стикалася й мешкаючи за попередніми адресами. Одначе там не ставалося чогось небезпечного. І лише переселення до галицького містечка Ж., куди Михайла направляють відроджувати алебастрові промисли, замалим не обертається для них загибеллю доньки.
Іноді доводиться заплатити велику ціну, аби зрозуміти, що минуле й сучасність мають куди більше спільних таємниць, аніж бачиться на перший погляд.
Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.
Нехай придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником.
Комментарии
Отправить комментарий